Уроки музики

7 клас

Музика в діалозі з сучасністю

Асауленко Валентина Василівна

учитель музики СЗОШ  І-ІІІ ступенів №2 м .Ірпіня

Тема: Творчість французьких шансоньє та українського композитора і поета В. Івасюка. Е. Піаф «Ні, ні за чим я не жалкую.» Джо Дассен «Бабине літо», виконання пісні «Червона рута» В. Івасюка.

Мета: Дати поняття про основні риси творчості французьких шансоньє, продовжити формування уміння аналізувати твори для слухання, уміння виділити головне та логічно висловлювати свої думки, сприяти естетичному вихованню учнів,їх духовності.

Забезпечення уроку: запис  на  дошці слова "chanson"; на виставці  портрет Едіт Піаф; збірник В.Івасюка;  портрет Мірей Матьє; краєвиди Парижу; фото бардів, портрети Розенбаума, Висоцького,  картки;  “Червона рута” - запис,  реферати.

Хід   уроку

         Учитель.   Музика – велика чародійка, бо може перенести нас в будь-який час, в будь-яку епоху, в будь-яку країну. В центрі сьогоднішнього уроку - пісня.

         За музичною інтонацією, манерою виконання визначте, в якій країні світу ми опинилися, слухаючи цю пісню.

         (Звучить пісня «Ні, ні за чим я не жалкую» у виконанні Едіт Піаф відео)

Скільки частин має пісня? (три). 1і3(стверджувальна, впевнена, оптимістична музика; 2-лірична.)

Які почуття передані в пісні?(Впевненість,рішучість, мужність, ліричність).

 Засоби музичної виразності ( Темп-рухливий, інтонація- стверджувальна,

мелодія - виразна, динамічна, ритм-чіткий, гострий.)

Чому вчить нас ця пісня?(Рішучості, впевненості, сміливіше йти вперед до перемоги, вмінню протистояти негараздам, любити життя.)

         Учитель. Отже, ми опинилися в Парижі. На нашій виставці є краєвиди цього міста. Назви вже звучать, як музика (показуються репродукції):

Єлисейські поля 

   Монмартр

                                                                                                                                                                                               

  

Собор Нотрдам-де-Парі

Париж – одна з самих блискучих столиць світу, де завжди було бурхливе музичне життя. Але щоб зрозуміти день сьогоднішній, треба повернутись в день вчорашній. То давайте в уяві прогуляємось вулицями Парижу кінця         ХІХ ст.   

Ось тут, (показ на стенді) на центральних вулицях міста, розташовані розкішні театри, на сценах яких відбулися яскраві шоу. Але я вас запрошую на околицю. Тут в невеличких будинках, іноді в підвалах, розмістилися скромні пісенні клуби, які відвідували справжні любителі гарної пісні. На сценах цих клубів вважали за честь виступати найкращі співаки Франції. Саме в таких артистичних клубах збиралися виконавці простих, мелодійних, зрозумілих народу пісень.

Нерідко такий виконавець був і поетом, і композитором водночас.

У Франції їх називають шансоньє, від французького (пишу на дошці) “chanson” – пісня. Це і є тема нашого уроку: “Мистецтво французьких шансоньє”.

Отже, запишемо в зошит:

Шансоньє – французький естрадний виконавець пісень та нерідко поет і композитор одночасно.Саме Франція подарувала світові поняття « шансон.»

        

         (Діти читають, роздаю текст)

         Гастон Монтегюс– французький шансоньє. Він виходив на сцену в робочій куртці, пов’язував шию хусткою, як це роблять французькі робітники. Співав пісні про несправедливість, злидні, важку долю робітників, протестував проти гноблення.

Шансоньє співали у кафе чи бістро, їхні голоси звучали на барикадах і в колонах вуличних демонстрантів.      Пісні були присвячені не лише любові, але й боротьбі з несправедливістю, пригніченням, війною.

          Починаючи з ХIХ ст. цей термін застосовувався до професійних естрадних співаків. Найбільш відомі світові Моріус Шевальє, Едіт Піаф, Шарло Азнавур, Мірей Матьє і інші.

Ознайомимось із життям Е. Піаф.

      Справжнє ім’я-Едіт Еассіон. Народилася в Парижі у 1915 році. Батько був вуличним акробатом. З 8 років разом з батьком виступала  у дворах, на вулицях, у казармах: батько демонстрував сальто-мортале, а маленька Едіт збирала монети та співала «Марсельєзу».

        У 16 років Едіт розпочинає самостійне життя. На її долю випадає  багато випробувань, але завжди поруч була пісня. Вона  рятувала юну співачку від голоду, холоду, байдужості.

        Усе змінилося, коли голос Едіт Піаф почув Луї Лепле, директор кабаре  «Жерніс», який запросив її до свого театру. Він придумав псевдонім «Піаф»-горобчик. Почувши співачку на сцені, Моріс Шевальє вигукнув: «Яка в неї сила  у цієї маленької дівчинки.»Саме вулканічний вогонь у її голосі зробив Едіт Піаф символом французьких шансонів.

         Пісні Парижа дали Едіт Піаф безсмертя. Вона співала пісні , що пронизують душу. «Вона була живим  віддзеркаленням людського горя, відчайдушним криком  страждання, символом нашої самотності й нашої печалі», -так писали сучасники.

         Для виступу на сцені Едіт Піаф ніколи не вдягалась яскраво, блискуче. Ця маленька жінка виходила до слухачів у простій короткій чорній сукні. Вона хотіла, щоб зовнішність не відвертала увагу слухачів від пісні.

         У кожній пісні вона створювала свій образ. І не просто співала, а ніби грала роль у виставі.

         Учитель. Дійсно, пісні Едіт Піаф – це пісні-оповідання, невеличкі театральні вистави, в яких її історія життя з голодним дитинством, з трагедіями кохання, з протиріччями суспільства, в якому вона жила.

         Ось свідчення людей, які були на концертах Едіт Піаф: «Її жорсткий голос, який несе страждання, ллється як скарга, здіймається, падає, знесилений, стогне і рветься доверху. Душа вулиці проникає в зал. Вона була дзеркалом, живим відображенням людського горя, відчайдушним криком страждання.»

         Учитель. Едіт Піаф – це своєрідний символ Франції. Вона прославила на весь світ мистецтво шансоньє. То чим же завоювала ця маленька жінка любов публіки? Зробіть самі підсумок.

Підсумок.

·        Зовнішність проста, щоб не відвертати увагу від пісні.

·        Серйозно ставилась до тексту, а мелодія – щоб легко запам’ятовувалась.

·        Гарний голос.

·        Пісня – спектакль.

·        Пісня не для розваги, а для роздуму й душі.

         Оце і є основні риси мистецтва французьких шансоньє

 Сьогодні  ми послухаємо ще одну пісню у виконанні  Джо Дассена «Бабине  літо» .

Ім’я  Джо Дассена  співака відоме не  тільки у Франції, але й у багатьох країнах  світу. Наприкінці ХХ століття(70-80 роки)  за своєю  популярністю в

світі  він  перевершив інших  французьких співаків. Пісні «Моя музика», «Якби не було тебе», «Бабине літо», «Єлисейські поля» і в наш час лунають в ефірі. Джо Дассен припав до душі, бо співав щиро, якось  по-домашньому. Його манері виконання притаманна  особливо  задушевна, ніби  розмовна інтонація, яка робить пісню близькою і зрозумілою навіть тим,  хто не володіє французькою. А супровід був мелодійним, спокійним.

            Джо Дассен народився у Нью-Йорку в мистецькій родині. Любов до музики прийшла до майбутньої зірки ще в дитинстві. Під час навчання в університеті юнак не розлучався з гітарою,його пісні постійно збирали багато слухачів.У той період Джо Дассена захоплював стиль «кантрі», у якому грали та співали його друзі- американці. Свою першу платівку співак назвав «Музичний фольклор Америки». Успіху вона не мала.

            Майстерність і популярність прийшли не відразу. Всесвітньовідомим його зробила саме французька пісня.

 Прослухаємо пісню « Бабине літо» у його виконанні.( Це відео , висвітлюється на екрані.)

         Учитель. Чи закінчилися ці традиції французьких шансоньє, які ви перелічили зі смертю Едіт Піаф? Ні, на сцену прийшли нові виконавці, яких ми можемо сьогодні бачити і чути. Назвіть ще імена сучасних французьких шансоньє? (Мірей Матьє, Шарль Азнавур.)

         Учитель. Отже, під час нашої прогулянки по Парижу ми познайомилися з різними епохами, з різними виконавцями французької естрадної пісні. Чому мистецтво шансоньє до сих пір популярно у Франції?

         Діти: Бо це цікаво слухати.

         Учитель:  Є і в нас музиканти, які працюють в тому ж напрямку, що і французькі шансоньє. Їх у нас називають бардами. Пісні їх теж не залишають слухачів байдужими. Звернемося до нашої виставки (демонструються портрети). Розенбаум, Нікітіни, Окуджава.

         Є пісні в такому ж стилі: Макаревича, Пугачової, Гребєнщикова.

       Таке ім’я є і в нашій українській культурі – Володимир Івасюк. Символом української попмузики вважають пісню «Червона рута». В основі її тексту лежить давньогрецька легенда про квітку руту, яка цвіте раз на двадцять років, даруючи щастя тим, хто її знайде.

 Славетна співачка Софія Ротару так згадує про нього: “Люди різного віку і професій загорялись радістю, хвилювались, коли в залі лунали його пісні. Їх неможливо було слухати байдуже, бо Івасюк не йшов до людей з підробленим почуттям, кожна його пісня пропущена через серце. Він зазирав у душу людини. Його пісні – це музика добра, миру злагоди”.Вона створила власний стиль  виконання, для якого притаманнетонке і гармонійне поєднання народних і сучасних естрадних ритмів.Експресивна й піднесена манера її виконання, оптимізм, ліричність, не позбавлена і драматичних нот, хвилюючий голос, яскрава зовнішність знайшли відгук у серцях мільйонів шанувальників артистки. У 1971 році Софія Ротару виконала головну роль у  музичному фільмі « Червона рута».(Звучить “Червона рута”)В.Івасюк створив біля 100 пісень. Найкращі  з них – «Червона рута», « Водограй», « Я піду в далекі гори», « Пісня буде поміж нас»- написані на власні вірші. Також є автором багатьох інструментальних творів, музики до спектаклів тощо.

         Учитель.Ми живемо в “золотий вік” пісні. Я не кажу про те золото, яке тече до сейфів торговців, що купують, продають, рекламують пісню. Я кажу про чисте золото поезії і музики, яке облагороджує серце людини. Виконавець такої пісні ніколи не стане машиною для розваг, бо він носій прекрасного. І це прекрасне – пісня.

      

       Пісня- це синтез музики, поезії та історії.

       Пісня- це справжня поезія плюс справжня музика.

                                                                       Гі   Ерісман

Тож  давайте  виконаємо  пісню «Червона  рута». Діти  всі співають  хором.

За  бажанням  окремі  учні  виконують  соло.

Фізкультхвилинка

Гра «Питання- відповідь»

1.Автор музики пісні « Моя  стежина».

2.Ім’я  людини,   яка створила  гурт «Бітлс»

3.Ім’я  Бетховена.

4. Хто автор музики опери «Кармен»?

5. Який композитор написав музику до пісні «Києве мій»?

6. Автор музики  балету «Ромео і Джульєтта».

7. Видатний джазовий музикант. З нього почалась ера солістів - віртуозів.

8. Пісня Володимира Івасюка про квітку.

9. Українська поп-рок група під керівництвом  Вакарчука.

10.Автор слів  гімну України.

11. Клавішно- струнний інструмент.

12. Клавішно-духовий  інструмент.

Музично-дидактична  Гра «Аукціон бардів»

Мета: закріплювати знання про творчість бардів.

Обладнання: портрети бардів (Б. Окуджава, В.Висоцький, сім’я Нікітіни,  Ю. ВізборнВ. О. Розенбаум)

Методика проведення гри. Учитель показує портрет барда.

Учні щоб «викупити», мають «робити ставки» - називати твори. Хто назве більше – переможець.

   

Текст пісні «Ваше благородие, госпожа Удача», пісня «Бери шинель, пошли домой», пісня «Часовые любви», «Нам нужна одна победа»,
пісні «Ваше величество , женщина...», «Давайте восклицать!».

  

Пісні «Песня о друге», «Еще не вечер», «Песня о времени», «Песня о двух погибших лебедях», «Он не вернулся из боя»,  «Я несла свою беду».

 

Пісні "Большой секрет для маленькой компании", «Александра», «Ежик резиновый», «Пароходик», «Любимый пони»

 

Пісні «Милая моя», «Ты у меня одна», «Если я заболею» , «Мама, я хочу домой», «Мне твердят», «А зима будет большая»

  

Пісні «Зима», «Утки», «Песня о скорой помощи» , «Гоп-стоп» ,  «Мы с ним росли в одном дворе…», «На дороге Жизни»

 Рефлексія

 1)Що ж  означає  слово  шансон?( французька  пісня – народна  чи естрадна пісня ліричного  змісту з репертуару шансоньє, яка виникла у  ХV-ХVI ст.)

  2)Яких виконавців  ви сьогодні  слухали?

  3) Що нового дізналися  на уроці?

Дома  підготуйте реферати  про сучасних виконавців - бардів.

Вивчіть  на пам’ять  пісню «Червона  рута».

3 клас

Музичне мистецтво

Урок № 15

Підготувала вчитель музики Асауленко Валентина Василівна

Ірпінської СЗОШ I-IIIcтупенів №2

Тема: єдність виражальних та зображальних інтонацій у музичних творах. Слухання  музики  «Дощик» В.Косенка, «НаграшіЛукаша» з опери «Лісова пісня» В. Кирейко, «Полонез A-dur» Ф. Шопена. Розучування щедрівки «Добрий вечір тобі, пане господарю».

Мета:закріпити поняття інтонація, розучити щедрівку, прослухати твори «Дощик»В. Косенка, «Награші Лукаша» із опери «Лісова пісня» В. Кирейка, «Полонез A-dur» Ф. Шопена, вчити аналізувати твори, прищеплювати любов до музики.

Хід  уроку

I.Організаційний момент. Музичне  вітання.

Продзвенів  уже  дзвінок,

Всіх покликав на урок.

Тож рівненько всі сідаймо,

Працювати  починаймо.

Музична поспівка «Музичний  урок».

В нас зараз почнеться музичний урок

Про це повідомив веселий дзвінок.

II.Вокально-хорова робота

Розучуємо пісню-щедрівку «Добрий вечір тобі, пане господарю!» під карооке.

Колись  давно  на  Україні  було  дуже  багато  колядників. Коли наставали  Різдвяні свята, маленькі  колядники , піймавши  чарівним неводом найяскравішу зірку і викувавши у чарівній кузні срібні  дзвіночки, вирушали в далеку дорогу. Зірка  світила  їм, щоб колядники не заблукали, не збилися з путі, бо несли вони  людям радісну вістку.

Діва Марія народила сина!.. Між  колядників були переодягнуті Пастушки, Ангел цар Ірод, а також славний і відважний  Запорізький Козак. У  кожній оселі вони  показували  виставу  про  народження Ісуса Христа, про  те,  як злий цар Ірод хотів звести зі  світу маленького Ісуса. Тож  коли  під  кінець вистави Козак  духопелив злющого Ірода  аж до смерті,- господарі, а надто їхні діти, не могли стримати  радісних сліз.

       В новорічних колядках і щедрівках часто співається про весну: про те, як  Василько жито сіє, як Меланія пасе качура,  про зозулю… Та  ніякого дива тут немає.Просто дуже-дуже давно, тоді, коли складалися ці пісні, наші прадіди- язичники святкували Новий рік не в  січні, а в березні, коли  природа  прокидалася  від  зимової  сплячки. Отже, ростіть на  радість  своїм  батькам  і  на славу  України.

Співаємо  пісню  урочисто.

Добрий  вечір  тобі, пане  господарю!

Добрий  вечір  тобі, пане  господарю!

Приспів (після  кожного  рядка):

Радуйся! Ой  радуйся , земле,-

Син  Божий  народився!

Застеляйте  столи  та  все  килимами.

Та  кладіть  калачі  з  ярої  пшениці.

Бо  прийдуть  до  тебе  три  празники  в  гості:

А  що  перший  празник- Рождество  Христове,

А  що  другий  празник-  святого  Василя,

А  що  третій  празник-  святе  Водохреща.

Хай  святкує  з  нами  вся  наша  родина.

Вся  наша  родина  славна  Україна!

III.Слухання  музики.

Ми вже знаємо, що інтонація- це основа музики. І від її яскравості  залежить  яскравість  музики. Інтонації в музиці можуть бути  зображальними  та  виражальними.

До  зображальних  інтонацій  відносяться  ті, що  зображують різноманітні звуки, шуми та  явища  навколишнього  світу, а до  виражальних – ті, що передають настрої, почуття  та  думки людини. Сьогодні  ми  будемо  слухати інструментальний твір «Дощик»Віктора Косенка, «Награші  Лукаша» із опери «Лісова  пісня» Віталія Кирейка. «Полонез» Фридерика  Шопена.

1. Спробуйте  уявити себе художниками,  яким  потрібно намалювати картину на запропоновану музику! Заплющіть очі, слухайте  та  подумки малюйте.

-         Які  враження  у  вас  від  музики?

Відповіді  дітей.(Кожен  уявив дощик, сонечко, квіточки).

Видатний  український  композитор Віктор  Косенко назвав цей твір «Дощик», п’єса  для  фортепіано. Твір  умовно  можна  поділити  на  три  частини.  Композитор  показав, що    дощик, як  і  людина, може  бути  веселим  і  сумним. Віктор  Косенко  вирішив повторити першу  частину. Напевне, він хотів підкреслити, що в житті повинен перемагати  веселий  настрій. Зокрема зміну  темпів ( швидкий- повільний – швидкий), зміну штрихів(стакато- лігато-стакато); а також  високий регістр поступається середньому, змінюється характер  мелодії У  цьому творі зображальні  інтонаії  знаходяться у нерозривній  єдності з  виражальними.

2. Віталій  Кирейко видатний  український  композитор створив оперу «Лісова  пісня»  за  мотивами  літературного  твору  Лесі  Українки.

Слухаємо «Награші  Лукаша».

      Аналіз  прослуханого  твору.

-         Що ви уявляли?( Красиву  природу  лісу, а в ньому   красуня  Мавка, яка  зачарувала  красою  молодого  хлопця).

Головний  герой Лукаш, молодий, обдарований  музичним талантом  хлопець, сидить  під  деревом  та  награє свої  улюблені  мелодії  на  сопілці. Мелодичні  звуки  дають  змогу  відчути     в  задушевній  сопілковій  мелодії  почуття  тонкої  людської  натури.

3.  Полонез A-dur Ф. Шопена 

Фридерик  Шопен - видатний  польський  композитор. Засновник  професійної  музики  в Польщі. Серед  його  творів  є  справжні  шедеври   прелюдії,  етюди, вальси, полонези.

Сьогодні  ми  послухаємо  Полонез A-dur  Ф. Шопена

Полоне́з — (пол. polonez, фр. polonaise, від фр. polonais — польський) — старовинний польський тридольний бальний танець — хода урочистого характеру, яким відкривались урочисті танцювальні вечори та бали. Полонези написані у сонатній формі. Полонез виконувався на весіллях та святах. До кращих зразків належить полонез Ф. Шопена.

Слухаємо  твір Полонез A-dur (складений в 1838 році, мабуть, до поїздки на Майорку). Той самий, про який збереглася легенда, що Шопену, складати його, представилася грандіозна процесія польських лицарів. Поряд з ор. 53 - це зразок урочистого полонезу, що будується на основі фанфарних і маршових інтонацій. Розвинена важка аккордовая техніка - "оркестрова" милозвучність з рясною імітацією міді.

IV.  а) Кросворд  «Інтонація»

1.     Третя нота гами  (мі)

2.      Спеціальний прилад, який допомагає розраховувати темп (метроном);

3.     Рівномірне чергування звуків різної тривалості в музиці (ритм);

4.     Музична інтонація, призначена для співу (вокальна);

5.     Сила звучання музичного твору (динаміка);

6.     Українська обрядова пісня зимового календарного циклу (щедрівка);

7.     Музичний наголос (акцент);

8.      Музична інтонація, призначена для гри на музичних інструментах

           (інструментальна);

9.     Один з основних елементів музики, мотив пісні чи п’єси (мелодія).

б) Завдяки цій Феї мелодія набуває яскравості, виразності; вона допоможе впізнати тобі в музиці чи слові сумнів, радість, запитання, чи велич і гордість. Хто ця Фея?

а) скоромовка                   в) інтонація

б) прелюдія                       г) елегія

Які бувають інтонації в музиці?

 а) нотні                       в) виражально-зображальні

б) ритмічні                 г) жартівливі та сумні

Для якого інструменту(виключно для нього) писав свої твори Шопен?

а) флейта                        в) акордеон

б) фортепіано                г) скрипка

V. Рефлексія

™ Яку пісню сьогодні вивчали?

™ Яку музику слухали?

™ Які жанри музики звучали на уроці?

Домашнє завдання

Співати разом з батьками щедрівки.

Намалювати малюнок до п’єси  В.Косенко «Дощик».

Знайти музичні твори, де є зображувальна  інтонація.